НОВОГРИГОРІВКА ДЛЯ ВСІХ

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 1539

Засноване село Новогригорівка 1860-1865 роках, за одною із версій завдяки побудові залізниці (чавунки) Ольвіополь-Знаменка в 1863 році, що пролягає близько села. На побудову залізниці були залучені десятки тисяч робітників і дехто поселявся неподалік побудови, створюючи сім’ї. В 1864 році на теренах тодішнього Херсонського земства відмічається гибель урожаю від саранчі і голодовка, про що свідчить древнє кладовище в межах Новогригорівки і закладений там фундамент церкви. В Радянські часи (1960-ті роки) цю територію використали під розміщення  ракетної точки і кладовище знищили  (1864 офіційна дата заснування).

За іншою версією село засноване завдяки пастухам (зокрема сім’я Гандембулів), що випасали найману худобу у дикому Бузькому степу Північного Причорномор’я  і організували постійний стан зимівлі худоби на вододілі річок Ч.Ташлика і Корабельної. Після скасування кріпосного права в 1861 році багато найманців працювали на випасі худоби у вільних землях, а територія між с.Воєводським та с.Лисогорою саме такою і була. В сторону заходу від села в часи козацтва пролягав чумацький Кучманський шлях. Існує легенда про першу криницю та першу землянку викопану Гандембулом. І на честь свого сина Григорія, батько назвав стан зимівлі худоби, який з часом переріс у поселення з назвою Новогригорівка.

Землі Новогригорівської  сільської ради становлять 186,2 га.  Під  ставками  і  водоймами  13,8 га., зелена  зона  46,2га.  Довкола села  розміщуються 5 курганів, що є археологічними пам’ятками Гранітно-степового Побужжя (III тис. до н.е. - І тис. н.е.) Село є найвищим населеним пунктом Миколаївської області над рівнем моря (180-194 м).

За своє існування село не раз змінювало своє обличчя. До 1917 року це було структуризоване поселення, яке мало свою філію банку, земську школу, на той час сучасні знаряддя сільськогосподарського обробітку землі та засоби переробки вирощеної продукції. Житло будувалося із верхових саманових хат і село налічувало більше десятка повноцінних вулиць та до десятка провулків.

В Громадянську війну селяни потрапили у бій з червоноармійським бронепоїздом, від чого третина населення полягла, хто від кулеметних куль, хто від набігу у село червоноармійської кінноти. Втратилась кількість мешканців і в роки колективізації та голодомору. В пам'ять про ті події в Новогригорівці існує пам’ятний знак «Загиблим у 1919-1933р.р.»

Чудом була врятована будівля школи під час відступу німецько-фашистських окупантів у 1944 році. В ній розміщувалась окупаційна канцелярія і конюшня керівного складу підрозділу  німецької влади. Школа була замінована і лише швидкий наступ визвольної армії врятував школу.

В повоєнні часи господарство «ім..Калініна» вирощує багаті урожаї, м’ясомолочну продукцію і було представлене на Всесоюзній виставці досягнень народного господарства. Після того, як господарство було приєднане, згідно плану укрупнення, до Воєводського, знову настали часи неперспективного розвитку. І лише в кінці 1980-х, коли стала можливість працювати окремо від центральної садиби тодішнього колгоспу, село оновлюється, розбудовується, дороги вкриваються асфальтом, протягується телефонний зв'язок, будуються виробничі та соціальні об’єкти.  

В 2005 році перестає існувати колективне господарство і єдиним засобом продуктивного життя є фермерське одноосібне господарювання на землі.

Населення села на вересень 2012 року становить 320 мешканців. В селі існує загальноосвітня школа І-ІІ ступенів ім. К.А.Волянської, дошкільний навчальний заклад «Веселка», сільський клуб, бібліотека-філія Арбузинської ЦБС, відділення зв’язку і АТС, фельдшерсько-акушерський пункт. Працюють 2 приватних продуктових магазини виносної торгівлі.

У селі 6 вулиць,  2 провулки, пам’ятний обеліск «Загиблим воїнам-односельчанам», облаштоване сільське кладовище та Хрест-оберіг при в’їзній  дорозі.

Новогригорівка є малою батьківщиною для народного художника Л.Ф.Яворського, професора мікробіології Ю.Л.Волянського. В Новогригорівці з 2012р., за ініціативи поета і письменника В.М.Юдова,  започаткований щорічний Всеукраїнський конкурс-фестиваль українських гумористичних мініатюр «Василя Купала». 

Творчий колектив «Капелюх» (Юдов В.М. сільський бібліотекар, Яжло С.М. шкільний бібліотекар)

Література:

1. http://perlinastepu.io.ua/s218507/, 
2. «Богополь, Ольвиополь, Голта. Век 17-18. Летопись хронологическая.  Войтов А.Н.,2013г.Я,
3. http://novschool.jimdo.com/

• < Попередня