Хай мир панує в рідній Україні, і вся планета про війну забуде…

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 2148

 2015 рік оголошено в Україні роком 70-річчя Великої Перемоги над фашистськими окупантами та роком ветеранів Великої Вітчизняної війни.

В пам’ять про події жахливих випробувань для країни, про героїзм і відвагу наших дідів–прадідів, про незламність волі та нескореність духу, з ціллю підтримки традиції поважливого ставлення до ветеранів страшної війни Арбузинською районною бібліотекою для дітей розроблені та проводяться акції, патріотичні години, історичні ретроспективи, героїко–історичніекскурси,  перегляди фільмів, книжкові виставки .

Минають роки, відлітають у вічність. Минуло 70 років, відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю мир довгоочікуванний, вистражданий, оплачений найвищою ціною – ціноюлюдського життя. Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя. Кожен із нас поділяє думку, втілену в словах: «Ніхто не забутий, ніщо не забуто».

71 рік як звільнили наше селище, край, Україну від фашистів. Швидко, мов весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ. Вона живе у спогадах бійця і в суворому монументі, як свідок грізних років і переможних боїв, пильно дивиться на нас в залах музеїв, із сторінок книг, її мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи як святиню у спадщину поколінням.

21 березня 1944 року. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа. У довічному боргу наше покоління перед ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю.

На передодні світлого дня визволення Арбузинки від німецько–фашистськихзагарбників в Арбузинській районній бібліотеці для дітей пройшов патріотичний калейдоскоп «Війною палала рідна земля», на який були запрошені учні 4 –го класу НВК «Пролісок».

Події семидесятирічної давнини ожили у розповідях бібліотекаря, яка розповіла про епізоди героїчного життя воїнів – односельців,згадала про їх участь у боях за визволення України. Копії солдатських листів, сторінок фронтових щоденників допомогли поринути у події тієї жахливої війни... Також діти уважно слухали вірші на воєнну тематику українських письменників: П.Тичини, В.Сосюри, М.Бажана, Л.Костенко,та І. Брашевана – поета земляка.

 Хвилюючі виступи ведучих заходу та дітей довели – нащадкиповажають подвиги героїв і пам'ять про них передадуть наступним поколінням.

У вивченні історії та збереженні пам’яті про ті страшні роки велику роль відіграють книги і бібліотека. До цієї урочистої й водночас скорботної дати в районній бібліотеці для дітей можна ознайомитись з постійно діючою виставкою–екскурсом«Свято, яке гуртує покоління», де зібрані книги, художні твори, документи, спогади, вірші та інші творчі роботи, присвячені пам’яті про героїчні події та виставкою дитячих малюнків.

Днями повернувся наш земляк Олег Вікторович Ганчарук із неземного пекла, яке замасковане назвою АТО. Нелегкі випробування випали на долю двадцятисемирічного хлопця, але незламна воля та спільна молитва привели його додому. І сьогодні він у нас в гостях. У невимушеній атмосфері військовослужбовець розповів малечі про свої військові будні, солдатський побут, про те, що насправді відбувається в зоні бойових дій, про важливість волонтерської допомоги та підтримки всіх арбузян.

Наприкінці зустрічі разом із саморобними оберегами– білимиангелочками діти вручили військовому малюнки  і  листи, сповнені патріотичного духу та бажання перемоги.

Олег випромінював нескореність. Був для нас прикладом незламності духу. Виявляється, навіть тим, хто вже загартований свистом холодного металу і непростого воєнного побуту, потрібні щирі слова добра, довіри та підтримки.

Олег Ганчарук квапився. Спішно дякував і біг, бо вже сьогодні ввечері відправляється  потягом , який знову поверне його на передову. Він знову їхав, аби його маленький синочок  ніколи не бачив  жахіть війни, аби ми ніколи не почули смертельних вибухів, аби десь там, на сході, у виритих траншеях і обстріляних околицях, творити нову історію. Олег  усміхався і запевнював нас, що обов'язково повернеться!

Нехай береже Тебе Господь, Солдате!

Але, напевно, ніщо так не бентежить душу, як пісня, що ллється від серця. Її подарували методист районного будинку культури Олександр Петренко та учениця ЗОШ №1 Влада Онищенко. У їх виконанні звучали пісні «Солдат України», «Україна –це я», «Лише у нас на Україні», «Вы не забыты»…

Також в Інтернет–Центрі всі присутні переглянули мультимедійну презентацію про воїнів АТО Арбузинщини «Хоробрі серця».

На закінчення заходу діти стали учасниками флеш–мобу« Мир і добро– Україні!Ні – війні!».

Нехай сьогодні і завжди в кожній сім'ї панують мир, благополуччя і злагода. А тим, хто поліг у горнилі боїв, хто кров'ю своєю окропив землю, тим, хто пройшов крізь бої, лихо, холод і голод, хто вижив у цій смертельній війні — всім мертвим і живим шана і повага!

• < Попередня
• Наступна >