Мово моя, душа голосна України

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 722

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос –

Більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує !...

З 1997 року 9 листопада, у день Преподобного Нестора– Літописцями відзначаємо День української писемності та мови. І це закономірно. Адже українська земля народила сина, який усвідомлював значення всього, що відбувалося на ній, прагнув зберегти національну пам'ять з вірою в те, що її не розгублять, а примножать нащадки. Саме він стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав про події, що відбувалися на його очах.

В цей день в Арбузинській районній бібліотеці для дітей для учнів 7-А класу ЗОШ ІІ-ІІІ ст. №2 ім. Т. Шевченко відбулося літературно-музичне свято «Нехай же слово золоте печалиться, сміється і цвіте».

Свято складалось з 3-х частин: в інформ-досьє « Історія української мови » ведуча заходу А. Середенко, завідуюча відділом обслуговування РДБ та учні В. Кирильчук і Є. Арбуз познайомили присутніх зі скарбами української мови, її величезними можливостями. Пройшовши « дорогами тисячоліть » і дослідивши всі етапи розвитку мови та писемності, слухачі впевнилися в довгому тернистому шляху утвердження мови, відповідали на запитання ведучих, дискутували та згадували факти з історії нашої мови.

Поетична хвилинка «Лунай величне наше слово» через літературне слово у виконанні місцевої поетеси, майстра пера, членарки літературного об’єднання « Дар», Н. Ткаченко довела, що сила слова безмежна, особливо, коли воно живе, іскристе, емоційновиважене. Коли воно сліпуче, «як проміння ясне» і могутнє, «як хвилі буйні». Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією. Надія Миколаївна прочитала свого власного вірша «Мова перемоги».

Також на святі згадали і Т.Г.Шевченка, який своїм величним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, розкрив чудову, чарівну музику українського слова, до речі 30 квітня 1840 року –деньвиходу у світ першого «Кобзаря» Тараса Шевченка. У виконанні членів шкільного гуртка « Культура мови та спілкування» А.Лозовіцького, А.Арбуз, А.Кандаурової, В.Тищенко, В.Канакова, А.Сердюка прозвучали вірші безсмертного Кобзаря(керівник Л.І.Лаврик).

Прийнявши участь у мовознавчій вікторині «Веселкова наша мова», учасники заходу показали свій інтелектуальний рівень знань в мовно-літературному та історичному напрямках.

До уваги присутніх на книжково-ілюстративній виставці « Витоки писемності» були представлені художні твори та поезія українських авторів, видання про історію та розвиток української мови, вислови та цитати відомих людей про красу рідної мови.

Увазі відвідувачів Інтернет– центрубув продемонстрований документальний фільм « Преподобний Нестор Літописець», який проілюстрував складний і тернистий шлях української мови до її визнання та становлення.

У залі лунали мелодії Шевченкового слова у виконанні М.Воробйова, соліста районного Будинку культури. Все це створювало атмосферу свята та спокою. І на душі ставало неймовірно радісно, що українська мова відроджується, існує і збагачується. Приємно, що школярам захід сподобався. Адже діти отримали чудову нагоду перевірити свої знання з української мови та дізнатися багато нового з історії її виникнення. А ще захід допоміг дітям оцінити скарби рідної мови та спонукав до зустрічі з найдавнішим порадником – книгою.

Лейтмотивом заходу стала фраза «Любіть, поважайте та вдосконалюйте нашу мову, адже мова, як і Україна,– унашому серці, і починається вона з кожного з нас». Тому так необхідно берегти тисячолітнє надбання людства – мову, леліяти її, розвивати, не «засмічувати». На завершення бібліотекар закликала усіх бути патріотами своєї Батьківщини, берегти і примножувати скарби нашої солов’їної мови, адже допоки існує мова – існує і народ.

• < Попередня
• Наступна >