Company Logo

slide 1 slide 2 slide 3

Зараз на сайті

На сайті 15 гостей та немає учасників

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
53
100
348
821
293630
192.168.0.146

Соціальні мережі

Share

Сторінки слави і безсмертя

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Арбузинська районна бібліотека для дітей стала ініціатором проведення Skype – естафети пам'яті « Навіки пам’ять збережем » з нагоди відзначення звільнення Миколаївщини від фашистської навали.

17 березня перша віртуальна зустріч відбулася між читачами Арбузинської районної бібліотеки для дітей та читачами районних бібліотек для дітей смт. Братського, смт. Веселинове та міста Вознесенська.

Однією із жахливих сторінок ХХ століття стала Друга світова війна 1939 – 1945 рр., яка торкнулася і нашої країни. Саме під час цієї війни розпочалось довге і криваве протистояння наших співвітчизників за визволення своєї держави.

Ведуча заходу Середенко А.В. ( Арбузинська РДБ ) познайомила присутніх в залі та учасників по той бік екрану з героїчними сторінками історії Великої Вітчизняної війни. 32 місяці – з 1 серпня 1941 року по 31 березня 1944 року йшла на території Миколаївщини Велика Вітчизняна війна. Лилася кров, нищилися матеріальні і культурні цінності, духовні надбання народу. На бій ішли мобілізовані і добровольці, чоловіки, жінки і навіть діти, робітники і селяни, люди різних поколінь, національностей, професій. 957 днів і ночей наша земля була окупована гітлерівськими військами. У ці дні війна увірвалася в будинок кожного. Весь березень 44-го день за днем йшли операції по звільненню міст і районів області. 28 березня був звільнений і сам Миколаїв.

Визволення нашого регіону почалося зі сходу області, тобто з Братського району, першими вийшли на зв'язок братчани. Директор Братської районної бібліотеки для дітей Вініченко  Д.І.разом із своїми читачами розповіли про події 19 березня 1944 року, коли їх рідну братську землі визволяли від фашистської чуми.

Другими естафету прийняла Арбузинка. На захід присвячений 72-й річниці визволення Арбузинщини від нацистських окупантів були запрошені: Аліфіренко Раїса Яківна, голова районної ради організації ветеранів; Михайлик Надія Іванівна, вчитель історії Арбузинської ЗОШ ІІ-ІІІ ст. №2 ім. Т. Шевченко зі своїм онуком Коваленко Дмитром; Полянко Галина Венедиктівна, вчитель української мови та літератури Арбузинської ЗОШ ІІ-ІІІ ст. №2 зі своїм 8-А класом; Гридіна Любов Олексіївна, бібліотекар Арбузинської б/ф;

Алефіренко Р.Я. розповіла присутнім про початок Другої світової війни. Згадавши, що більшість чоловіків Арбузинки в перші дні німецько-радянської війни були примусово мобілізовані на фронт до складу Червоної Армії. З наближенням лінії фронту з села були евакуйовані в східні райони країни цінне майно, обладнання, техніка, колгоспна худоба. 5 серпня 1941 гітлерівські війська окупували Арбузинку. Німці примушували населення з ранку до ночі працювати в т.н. громадських господарствах. 733 юнаки і дівчата були вивезені на каторжні роботи до Німеччини. Мешканці Арбузинки всіляко саботували накази гітлерівців. Восени 1942 р. в Арбузинці була створена підпільна прорадянська організація, до складу якої увійшли Л.Б. Доценко, С.Б. Карпенко І.Л. Личкань, Н.К. Личкань, П.П. Шандра та інші. Підпільники здобували зброю, вели агітаційну роботу, писали і поширювали листівки. На чотирьох явочних квартирах вони переховували людей, яких німці мали намір відправити до Німеччини. Влітку 1943 р. організація готувалася встановити зв'язок з червоними партизанами, що діяли в лісах під Знам'янкою. Але підпілля було розкрито. Після звірячих катувань німецькі націонал-соціалісти розстріляли дев'ять комуністів, серед них Є.А. Кобузова, В.А. Курдасова, М.І. Лапко, Т.С. Саричева.

21 березня 1944 частини 57-ї армії (командувач генерал-лейтенант Н.А. Гаген) 3-го Українського фронту Червоної Армії на своїх багнетах повернули радянську владу в Арбузинку. У боях під селом Бузьким Арбузинського району загинув Герой Радянського Союзу І.А. Бондаренко. Він похований в Арбузинці.

На фронтах Німецько-радянської війни на стороні СРСР воювали 967 арбузинців, з них 519 втратилижиття в бою, 452 було надано радянські урядові нагороди. Командир танка І.А. Торжинський «за сміливий рейд у глибокий тил ворога, за мужність і відвагу, проявлені в боях проти гітлерівців», удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Г.В. Антоненко закінчив війну у званні підполковника, за ратні подвиги нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступенів, Червоного Прапора, трьома орденами Червоної Зірки.

Все далі в історію відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни. На щастя, родина Брашеван – Михайликбережно зберегла нехай не всю, але велику історію свого роду. Івана Олександровича Брашевана, ветерана Великої Вітчизняної війни в нашому селищі Арбузинка  знали всі… Людина ця була відома своєю активною життєвою позицією, усталеними поглядами і непересічним талантом поета. Його творчість  багатогранна. Ще з юних літ він перебував у полоні поезії. Він писав про рідний край, про школу, не минав соціальних проблем, але найбільше спогадів про бойових друзів, освячував пам’ять загиблих побратимів. Світ побачив 7 поетичних збірок поета.

До слова було запрошено Михайлик Н.І., доньку  учасника бойових дій, ветерана Великої Вітчизняної війни Брашевана І.О., яка розповіла цікаві факти із життя свого батька.

В березні 1944 року Іван Брашеван польовим військоматом був призваний до діючої Червоної Армії. В складі роти розвідників 223-ї стрілецької девізіїї визволяв Одещину, форсував Дністер. З автоматом на грудях пройшов через Молдову. У травні в розвідці боєм дістав кульове поранення в плече. Після госпіталю служив автоматником 1368-го стрілецького полку 416-ї дивізії 5-ї ударної армії. Визволяв Варшаву, Польшу. Пройшов роки війни від берегів рідного Бугу до рейхстагу, на стіні якого обгорілою паличкою, ніби древнім писалом, у травні 1945–рядовий п'ятої Ударної армії напише: «Тут був Брашеван з Новоселівки». Але до цього будуть кровопролитні бої, поранення, втрата друзів і невимовна туга за рідною домівкою.

Під час естафети у виконанні Петренко Маші, Ненька Дмитра, Виноградова Максима, Кулінько Марії і Гонтарюка Ігора ( учнів ЗОШ №1, ЗОШ № 2 та НВК «Пролісок»), Гридіної Л.О. звучали патріотичні пісні та вірші поетів-краян–І.Брашевана, О.Петренка.

Далі Skype – естафету пам’яті було передано місту Вознесенську. Присутнім про воєнне лихоліття на території Вознесенського району в роки окупації та визволення Вознесенщини   розповіла завідуюча дитячою бібліотекою КЗ «Бібліотечна мережа м.Вознесенська» розповіла  Радєва Галина Федорівна.

Останніми прийняли естафету веселинівці. В on-line режимі бібліотекар Веселинівської районної бібліотеки для дітей Наталя Володимирівна  Гончаренко  зазначила, що знаменна подія – 27 березня 1944р. стала результатом героїзму і жертовності веселинівців в ім’я утвердження миру на рідній землі, в ім’я волі та щасливого майбутнього. Усі ми – вічні боржники перед тими, хто кував Велику Перемогу і звільняв рідну землю від загарбників.

Ця зустріч в дитячих бібліотеках Миколаївшини, безсумнівно, залишила незабутні враження для всіх учасників заходу, адже, доки живе пам'ять про героїв в наших серцях, доти живе і наша країна, яку ми гордо називаємо – Україна!

По закінченню Skype – естафети пам’яті всі учасники заходу районних бібліотек для дітей   селищ Братського, Арбузинки, Веселинова та м.Вознесеннська взяли участь у флеш-мобі, створивши з частин вислову загальний салоган « Шана за подвиг, вдячність за мир! Слава героям !».

Випадкове зображення

img_4726.jpg

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Раз на рік - 20%
Раз на місяц - 13.8%
Раз на тиждень - 10.8%
Кожен день - 52.3%
Жодного разу - 3.1%

Total votes: 65

Відео про бібліотеку




Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com