Лялька – мотанка – народний оберіг

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Хіти: 797

Піднесено творчий настрій панував в Арбузинській центральній районній бібліотеці, в рамках спільного краєзнавчого проекту ЦРБ та РДБ « Бібліотека – територія мистецтва та творчості » відбулася креатив–майстерка: «Лялька – мотанка – щаслива доля намотана».

На майстер–класдо досвідчених майстринь Лесі Златової, Ганни Савети та Людмили Солощенко зібралися поціновувачі цього елегантного виду рукоділля – майстрині – вишивальниці з селищ Арбузинки та Костянтинівки, села Новокрасного. Спочатку декламуванням віршів та показом колекції ляльок–мотаноквсіх присутніх привітали маленькі школярі, учні 2 класу ЗОШ №2 ім.Т.Г.Шевченка. Ведучі заходу Катерина Онищенко та Алла Середенко зробили невеличкий екскурс в історію походження ляльки – мотанки. Перша лялька – мотанка з'явилася майже 5000 років тому. Це була не просто іграшка. Вважалося, що вона захищала людину від неприємностей та бід. Мотанка відрізняється від звичайної іграшки відсутністю обличчя. За уявленнями язичників через обличчя в ляльку вселяється душа. А душа буває доброю чи поганою. Мати в домі таку річ, як лялька – мотанка, дуже добре, адже це оберіг людської душі й долі, символ предків, символ Великої Матері, яка створила все суще і береже дотепер народжені нею душі. Розповідь ведучих супроводжувалася демонстрацією мультимедійної презентації «Лялька – мотанка – оберіг нашого народу».

Своїми знаннями про український оберіг також поділилася майстриня Людмила Солощенко.  Присутні дізналися про те, що секрети виготовлення ляльки – мотанки передавалися в родині з покоління в покоління, від матері до дочки. Ляльки – берегині є незабутнім й неперевершеним українським національним сувеніром, сакральним оберегом для своїх господарів, ну і зрештою, вишуканим подарунком для найвибагливіших шанувальників мистецтва.

Сьогодні лялька – мотанка знову повертається до нас. Тому багато присутніх виявили бажання навчитися її виготовляти. Леся Златова вчила робити ляльку із вовняних ниток, а Ганна Савета і Людмила Солощенко – із тканини.  Жіночки  старанно виготовляли ляльки. У кожного вона мала свій вигляд. Тож, скориставшись порадами наставниць, кожен намагався вкласти в ляльку – берегиню тільки позитивні емоції і через годину у них з’явилася своя, особлива, не схожа на інші лялька.

Такі заходи стали дуже популярними в бібліотеці, бо це можливість для спільної творчості, нових знайомств, теплого і приємного спілкування в невимушеній атмосфері за чашкою запашного чаю. Дякуємо майстриням і чекаємо нових зустрічей на нашій території творчості !

• < Попередня
• Наступна >